ДНЗ
ЗАТВЕРДЖУЮ
В. о. директора Степанівського ліцею
___________Олена БАБЕНКО
Освітня програма
дошкільного підрозділу Степанівського ліцею на 2024-2025 навчальний рік
Розділ 1.
Освітня програма дошкільного підрозділу
1. Загальний обсяг навантаження та перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок
освітніх напрямків, логічна послідовність їх реалізації
- Особливості організації освітнього процесу.
Основною формою організаційної навчальної діяльності дітей дошкільного віку є заняття з різних розділів програми. Форми організації освітнього процесу: колективна, індивідуально групова, індивідуальна.
Впродовж канікул з дітьми проводиться фізкультурно – оздоровча і художньо – естетична робота. Впродовж 1 – 2 тижня вересня та 3 – 4 тижня травня проводяться навчальні заняття діагностичного змісту, з метою активізації раніше набутих знань та визначення рівня компетенції дітей за різними навчальними предметами.
Режим роботи закладу – п’ятиденний, заняття проводяться в першу та другу половину дня.
Освітній процес у дошкільному підрозділі будується на відповідному програмно – методичному забезпеченні та представляє єдиний комплекс освітніх компонентів для досягнення вихованцями результатів навчання (набуття компетентностей), визначених Базовим компонентом дошкільної освіти, чинними освітніми комплексними та парціальними програмами, рекомендованими Міністерством освіти і науки України.
Реалізація програми передбачає врахування змісту освітніх ліній у відповідності з віковими можливостями і особливостями вихованців. Види діяльності плануються за освітніми напрямками.
Ключові компетентності під час здобуття дошкільної освіти формуються за різними освітніми напрямами, спрямованими на розвиток особистості дитини. Освітні напрями визначають зміст роботи закладу дошкільної освіти через організацію педагогом базових (основних) видів діяльності, які збагачують досвід дитини та реалізуються як особистісне надбання дитини (результат розвитку) за підтримки батьків в умовах родинного виховання.
Компетентність як результат дошкільної освіти та особистісне надбання відображає систему взаємопов’язаних компонентів фізичного, психічного, соціального, духовного розвитку особистості дитини:
- емоційно – ціннісного ставлення;
- сформованості знань;
- здатності та навичок до активного, творчого впровадження набутого досвіду, тобто до регуляції досягнень, поведінки, діяльності.
Педагогічні впливи забезпечують цілісність особистості, яка проявляється в розвинених емоціях, зростаючій свідомості, керованій поведінці.
Стандарт представляє взаємозв’язок між цінностями дошкільної освіти, напрямами освіти (змістом), процесом формування досвіду дитини в різних видах діяльності, що забезпечує освітній результат – компетентність дитини старшого дошкільного віку.
Ключові для дошкільної освіти компетентності дитини (рухова і здоров’язбережувальна, особистісна, предметно – практична та технологічна, сенсорно пізнавальна, логіко – математична та дослідницька, природничо – екологічна та навички, орієнтовані на сталий розвиток, ігрова, соціально – громадянська, мовленнєва, художньо мовленнєва, мистецько – творча (художньо – продуктивна, музична, театралізована) та інші мають продовження в освітньому процесі початкової школи та впродовж життя. Компетентності, що сформовані у дитини в різних видах діяльності за освітніми напрямами: «Особистість дитини», «Дитина в сенсорно – пізнавальному просторі», «Дитина в природньому довкіллі», «Гра дитини», «Дитина в соціумі», «Мовлення дитини», Дитина у світі мистецтва» створюють базу для збагачення та поглиблення змісту освітян наступних рівнях освіти у початковій та середній школі. Всі напрями дошкільної освіти продовжено в початковій школі через освітні галузі:
- мовно – літературну;
- математичну;
- природничу;
- технологічну;
- інформативну;
- соціальну і здоров’я - збережувальну;
- громадянську та історичну;
- мистецьку;
- фізкультурну.
- При визначенні навчального навантаження в дошкільному підрозділі було враховано наказ МОН України від 20.04.2015 № 446 «Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності». Згідно з цим нормативним документом було складено перелік форм роботи з дітьми, що не виходить за визначені ним межі навчального навантаження:
- граничне навчальне навантаження на тиждень;
- орієнтовні види діяльності за освітніми лініями;
- ознайомлення із соціумом 2, 2 ,3
- ознайомлення з природним довкіллям 1, 1, 2;
- художньо – продуктивна діяльність (музична, образотворча, театральна тощо) 4, 5, 5;
- сенсорний розвиток;
- логіко – математичний й розвиток 1, 1, 2;
- розвиток мовлення і культури мовленнєвого спілкування 3, 3, 3;
- здоров’я та фізичний розвиток 3, 3, 3;
- загальна кількість занять на тиждень 11, 12, 15;
- максимальна кількість занять на тиждень 14, 16, 20;
- максимально допустиме навчальне навантаження на тиждень на дитину (в астрономічних годинах) 3, 55, 38, 3.
Години, передбачені для фізкультурних занять, не враховуються під час визначення гранично допустимого навчального навантаження на дітей.
Тривалість проведення занять відповідно віковим можливостям вихованців, згідно із санітарним законодавством, становить:
- від 3 до 4 років - не більше 15 хвилин;
- від 4 до 5 років – 20 хвилин;
- від 5 до 6 (7) років – 25 хвилин.
Максимально допустима кількість занять у першій половині дня у молодшій групі не перевищує двох, у середній та старшій – трьох організованих занять. У середині та наприкінці занять, що потребують високого інтелектуального напруження чи статичної пози дітей, проводяться фізкультурні хвилинки.
Тривалість перерв між заняттями становить не менше 10 хвилин.
Заняття, які потребують підвищеної пізнавальної активності, проводяться, переважно, в першу половину дня та у дні з високою працездатністю (вівторок, середа).
Такі заняття поєднуються та чергуються із заняттями з музичного виховання та фізкультури.
Реалізація освітньої програми сприяє проведення інтегрованих занять.
Тривалість інтегрованого заняття може дещо збільшуватись за рахунок постійної зміни різних видів дитячої діяльності (на 5, 10, 15 хвилин відповідно).
Щоденно проводиться одне інтегроване заняття для закріплення набутих дітьми знань і вмінь у різних видах діяльності. Заняття з фізичної культури й музичного виховання інтеграції не підлягають.
Виконання домашніх завдань від дітей педагогами закладу дошкільної освіти не вимагається.
Організоване навчання у формі фізкультурних занять проводиться з визначення обсягу рухової активності дітей, враховуючи стан їхнього здоров’я та психофізіологічні особливості. Тривалість занять для дітей у віці:
- від 3 до 5 років – 20 -25 хвилин;
- від 5 до 6 (7) років – 25 – 30 хвилин.
Фізкультурні заняття для дітей дошкільного віку проводять не менше трьох разів на тиждень. Форма та місце проведення занять визначаються інструктором з фізкультури залежно від поставленої мети, сезону, погодних умов та інших факторів.
1.2. Форми організації освітнього процесу
Формами організації освітнього процесу є:
- заняття (за освітніми напрямками);
- індивідуальна робота навчально – пізнавального спрямування у повсякденні;
- організована ігрова діяльність у повсякденному житті;
- спостереження у повсякденні.
Основною формою організованої навчальної діяльності дітей дошкільного віку є заняття з різних розділів програми.
Типи занять – інтегровані, фронтальні (загально – групові), проводяться з усією групою дітей, групові (по 8 – 15 дітей), індивідуально – групові ( по 4 – 8 дітей), індивідуальні (як з окремими дітьми і по 1, так і з маленькими підгрупами по 2 – 4 дитини).
Розподіл фронтальних, індивідуально – групових занять на тиждень проводиться згідно обсягу навантаження на одну дитину. Тип заняття обирає вихователь відповідно до теми та мети.
Безперервна освітня діяльність у групах планується як у 1 так і 2 половині дня відповідно до розладу занять на тиждень. У другій половині дня плануються заняття з художньо – продуктивної діяльності. Весь освітній процес організовується диференційно з урахуванням віку і індивідуальних особливостей дітей.
Рівномірно розподіляються види активності за основними видами діяльності впродовж дня в залежності від бажань та інтересу дітей.
Крім спеціально організованої освітньої зайнятості передбачається ще такі форми організації освітнього процесу:
- ігри (дидактичні, сюжетно – рольові, рухливі, театралізовані, ігри з піском та водою тощо);
- екологічні проекти;
- спостереження;
- екскурсії;
- пошуково – дослідницька діяльність;
- пішохідні переходи;
- прогулянка;
- свята;
- розваги;
- сюжетно – рольові ігри;
- інсценізації.
Згідно з планом вихователя здійснюється індивідуальна робота з дітьми.
Фізичне виховання дітей передбачає проведення:
- ранкової гімнастики;
- занять фізичною культурою;
- рухливих ігор та ігор спортивного характеру;
- загартування;
- фізкультурних хвилинок під час занять;
- фізкультурних пауз між заняттями;
- фізкультурних комплексів під час денної прогулянки (пішохідний перехід);
Ефективність освітнього процесу значною мірою залежить від дотримання розпорядку дня, раціонального поєднання і чергування в ньому різноманітних форм роботи з дітьми, доцільної організації рухового, санітарно – гігієнічного режимів та інших чинників.
1.3. Очікувані результати навчання (набуті компетентності)
Інваріантна складова змісту дошкільної освіти формується на державному рівні і є обов’язковою для навчальних закладів різних типів і форм власності, що забезпечують реалізацію завдань дошкільної освіти. З огляду на важливість дошкільного дитинства як базового періоду для формування способів пізнання, розуміння та відображення внутрішньої (психічної) та зовнішньої (Всесвіт) картини світу, змістом базового компонента дошкільної освіти визначено освітні лінії, що забезпечують засвоєння дитиною способів (механізмів) розвитку (саморозвитку), набуття знань, умінь і навичок дитини. Інваріантну частину змісту дошкільної освіти систематизовано за освітніми напрямками «Особистість дитини», «Дитина в сенсорно – пізнавальному просторі», «Дитина в природному довкіллі», «Гра дитини», «Дитина в соціумі», «Мовлення дитини», «Дитина у світі мистецтва». Виключення з інваріантної частини будь – якої з освітніх ліній порушує цілісність розвитку дитини на рівні дошкільної освіти і наступність її в початковій школі.
Компетентність базового компонента дошкільної освіти є кінцевим результатом освітнього процесу довкілля.
Рухова компетентність.
Результатом сформованої компетентності є задоволення природної потреби у руховій активності, що забезпечує оптимальний рівень фізичної працездатності, засвоєння та використання елементарних знань у галузі фізичної культури, сформованість умінь і навичок для вирішення рухових завдань у різних життєвих ситуаціях.
Здоров’язбережувальна компетентність.
Результатом розвитку цієї компетентності є потреба в опануванні способами збереження та зміцнення власного здоров’я, сукупність елементарних знань про людину та її здоров’я, здоровий спосіб життя, стійка мотивація еколого-валеологічної спрямованості щодо пізнання себе та довкілля, яка спонукає до використання навичок здорв’язбережувальної поведінки.
Особистісна компетентність.
Освітній потенціал компетентності реалізується у творчій активності дитини у всіх специфічно дитячих видах діяльності (ігровій, пізнавальній, образотворчій). Виявляється в особистісних якостях дитини – від елементарних уявлень та позитивного ставлення дитини до свого внутрішнього світу (думок, почуттів, мрій, бажань, мотивів, планів, ідеалів, цілей, прагнень) до становлення основ її світогляду і розвиненості її свідомості (пізнавальної активності, емоційної сприйнятливості, позитивної налаштованості дій, думок, оптимістичними переживаннями, реалістичними намірами).
Предметно – практична, технологічна компетентність.
Результатом сформованої предметно – практичної, технологічної компетентностей є творче самовираження через сформовані предметно – практичні та технологічні дії в самостійній і спільній з однолітками діяльності.
Сенсорно–пізнавальна, логіко– математична, дослідницька компетентність.
Результатом є наявність пізнавальної мотивації, базису логіко-математичних, дослідницьких знань, набутих дитиною умінь і навичок (аналізу, порівняння, узагальнення, здійснення самоконтролю), пізнавальний досвід, що накопичується і використовується в різних видах дитячої діяльності.
Природничо-екологічна компетентність.
Здатність дитини до доцільної поведінки в різних життєвих ситуаціях, що ґрунтується на емоційно-ціннісному ставленні до природи, знаннях її законів та формується у просторі пізнавальної, дослідницької, трудової, ігрової діяльності.
Навички, орієнтовані на сталий розвиток.
Сформованість початкових уявлень про сталі дії і поведінку, усвідомленні необхідності збереження ресурсів планети й особистої причетності до нього, розвиненості ефективних звичок соціальної поведінки, економного споживання ресурсів та збереження природи.
Ігрова компетентність.
Має уявлення про різні види ігрової діяльності:
- види та назви ігор, у які можна пограти;
- знає дії у творчих іграх та в іграх з правилами;
- вміє залучати та приймати партнерів до спільної гри;
- обирає безпечне місце та атрибути для гри;
- знає зміст сюжетно – рольових, конструкторсько-будівельних, дидактичних, словесних, настільно-друкованих, рухливих зі співом і діалогом, режисерських, театралізованих, українських народних іграх;
- демонструє сформованість рольових способів поведінки;
- свідомо використовує норми та етикет спілкування в іграх;
- розуміє, як використовувати предметно-ігрове середовище для гри;
- знає ігри та іграшки в садочку та вдома, використовує їх у самостійних іграх;
- втілює свої життєві враження;
- встановлює причини та наслідки вдалої та невдалої гри;
- усвідомлює себе активним учасником ігрової діяльності.
Соціально – громадянська компетентність.
Результат сформованості соціально-громадянської компетентності засвідчує цілісне ставлення дитини до себе, своїх прав і прав інших, наявність уявлень про правила і способи міжособистісної взаємодії з членами сім’ї родини, іншими людьми та вмінь дотримуватись цих правил в соціально-громадянському просторі, а також ціннісне ставлення та повагу до культурних надбань українського народу, представників різних національностей і культур.
Мовленнєва компетентність.
Розуміє, що в Україні українська мова є державною, усвідомлює звуковий склад рідної мови, спираючись на розвинений фонетичний слух і мовленнєве дихання. Має збалансований запас слів із різних освітніх напрямів, що дає змогу добирати найбільш точні слова відповідно до ситуації мовлення, знає і називає ознаки, якості, властивості предметів, явища, події.
У словнику наявні слова всіх частин мови, різного типу творення:
- слова різної складності (синоніми, антоніми, епітети, метафори, багатозначні слова;
- фразеологічні звороти;
- знає прислів’я, приказки, утішки, загадки, скоромовки;
- форми звертання до дорослих і дітей.
Має елементарні знання норм культури мовлення (привітання, прохання, вибачення, подяка, комплімент тощо).
Комунікативна компетентність.
Знає і володіє етикетними комунікативними формулами (привітання, звертання, прохання, висловлення подяки, вибачення тощо), різні форми мовленнєвих висловлювань відповідно до ситуацій. Має початкові уявлення про способи, переваги і недоліки цифрової комунікації.
Художньо – мовленнєва компетентність.
Знає і називає не менше трьох – чотирьох імен письменників і поетів, не менше восьми – десяти літературних або фольклорних творів. Може пояснити особливості основних літературних і фольклорних жанрів. Усвідомлює і може пояснити значення образних слів (порівняння, епітети), доцільність їх вживання в поетичному тексті та прозі.
Мистецько – творча компетентність.
Результатом набуття мистецько – творчої компетентності є елементарна обізнаність дитини у специфіці видів мистецтва (художньо-продуктивній, музичній, театральній), цілісне ставлення до мистецтва і мистецької діяльності, прагнення сприймати мистецтво тощо.
Відповідно до змісту базового компоненту дошкільної освіти, нами визначено модель випускника дошкільного підрозділу ліцею.
Фізичний розвиток:
- свідомо ставиться до власного здоров’я;
- отримується правил безпечної поведінки та ЗСЖ;
- знає особливості будови свого тіла;
- має уявлення про вік людей;
- дотримується особистої гігієни;
- спритно виконує основні рухи, любить рухливі ігри;
- вміє планувати власні дії;
- має сформовані навички трудової діяльності;
- має розвинену дрібну моторику.
Емоційно – ціннісний розвиток:
- орієнтується в основних людських емоціях;
- має усвідомлені інтереси (гра, праця, навчання, спілкування);
- керується у своїй поведінці совістю;
- адекватно ставиться до успіху та невдач у власній діяльності;
- знає емоційні еталони поведінки з людьми (рідними, знайомими, незнайомими);
- завжди намагається бути старанним.
Соціально – моральний розвиток:
- керується спільними інтересами у груповій діяльності;
- уникає конфліктів, прагне до розв’язання проблем конструктивним шляхом;
- вміє відстоювати свої погляди;
- розуміє, що таке авторитет, має позитивний статус у групі;
- поважає старших та однолітків;
- диференціює моральні якості (чесноти і вади);
- уникає демонстративної поведінки;
- дотримується правил поведінки та моральних норм.
Пізнавальний розвиток:
- з інтересом спостерігає за природними явищами;
- цікавиться працею дорослих, історією родини;
- вміє користуватися символами, схемами моделями;
- має уявлення про логічні операції (класифікація за ознакою, аналіз, порівняння, узагальнення);
- виконує найпростіші усні обчислення;
- розв’язує нескладні арифметичні та логічні задачі;
- правильно вживає математичні вирази;
- вміє висловлюватись послідовно, логічно;
- успішно виконує завдання за зразком;
- має розвинені пізнавальні здібності (увага, пам’ять, мислення та ін.) відповідно до вікових психолого-педагогічних нормативів;
- має шкільну мотивацію, пізнавальна діяльність приносить задоволення.
Мовленнєвий розвиток:
- граматично правильно будує речення;
- приділяє увагу дикції, інтонації, виразності висловлювання;
- вільно спілкується з дітьми та дорослими;
- переказує почуте, побачене;
- має належний словниковий запас;
- володіє діалогічним та монологічним мовленням;
- проявляє інтерес до навчання, культури мови.
Художньо – естетичний розвиток:
- бере активну участь у рольових іграх;
- знає фольклорні та літературні твори;
- займається ручною творчістю, образотворчою діяльністю;
- уміє дати естетичну оцінку творам дітей;
- знає дитячі жанри музичного та образотворчого мистецтва;
- вміє співати, танцювати, грати на музичних інструментах;
- цікавиться декоративним дизайном.
Креативний розвиток:
- проявляє творчу ініціативу;
- здійснює самостійний вибір;
- охоче бере участь у дослідах та експериментах;
- намагається робити по-своєму, оригінально;
- уміє висувати гіпотези, припущення;
- вміє доводити свою точку зору, аргументувати свої погляди;
- проявляє гнучкість мислення у розв’язані життєвих проблем.
2. система внутрішнього забезпечення якості освіти.
Якісна освіта – це освіта, спрямована на формування нової життєвокомпетентної особистості, це освіта, яка враховує сутнісні індивідуальні характеристики кожної дитини, розкриває та розвиває її задатки й обдаровання і на цій основі забезпечує максимальну реалізацію її потенціалу. Це освіта, здатна до безперервної модернізації та інновацій, потенційно спроможна давати адекватні відповідні на виклики цивілізації. Це освіта, яка забезпечує відповідність освітнього процесу та змісту освіти прийнятим Державним стандартом.
Головне завдання ДП – забезпечити юне покоління якісною освітою, тобто виплекати активну, самодостатню, інноваційну особистість, здатну вчитися впродовж життя, орієнтуватися у новому швидкозмінному світі і бути конкурентоспроможному в ньому.
Зміст та організація освітнього процесу у сфері дошкільної освіти визначаються принципами науковості, систематичності, активності, природо відповідності, які вимагають від педагога такої організації освітнього процесу, за якої максимально активізується діяльність дитини в пізнанні навколишнього світу, реалізації її творчих задумів та мрій.
Показником правильної кадрової політики є стабільність кадрового складу.
Адміністрація закладу постійно опікується питанням фахового зростання працівників, психологічного мікроклімату в колективі.
2.1. Кадрове забезпечення
Освітній процес в дошкільному підрозділі забезпечується 3 педагогами: 2 вихователі, музичний керівник (0,5 ставки), інструктор з фізичного виховання (0,125 ставки).
Систематично організовується навчання педагогів для підвищення педагогічної майстерності: курсова перепідготовка при ДАНО, участь у вебінарах, семінарах, тренінгах. Створюються умови для творчого комфортного мікроклімату, стимулюючого особистісний зріст кожного педагога.
Всі педагогічні працівники займаються безперервно самоосвітою за своїми проблемними темами, беруть участь та отримують сертифікати про навчання.
Серед вихователів середню – спеціальну освіту мають 2 педагогічних працівника.
Крім того вони мають звання «старший вихователь» - 2.
Педагоги дошкільного підрозділу вчасно проходять курси підвищення кваліфікації та атестацію.
2.2. Навчально – методичне забезпечення освітньої діяльності
Дошкільний підрозділ організації освітньої діяльності керується головними засадами державного стандарту – Базовим компонентом дошкільної освіти України та чинними програмами.
Комплексною:
- Програма розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» (нова редакція). У 2 ч. Ч. І. Від народження до трьох років/ О. П. Аксьонова, А. М. Аніщук, Л. В. Артемова (та ін.); наук. кер. О. Л. Кононко. – Київ: ТОВ «МЦФЕР-Україна», 2014. – 204 с.
- Парціальними:
- «Україна – моя Батьківщина». Парціальна програма національно-патріотичного виховання дітей дошкільного віку / О. М. Каплновська, І. І. Кичата, Ю. М. Палець; за наук. ред. О. Д. Рейпольської. – Тернопіль: Мандрівець, 2016.-72 с.
- Програма художньо – естетичного розвитку дітей раннього та дошкільного віку «Радість творчості» / Р. М. Борщ, Д. В. Самойлик. – Тернопіль: Мандрівець, 2023. – 72 с.
- «Грайлик». Програма з організації театралізованої діяльності в дошкільному навчальному закладі / О. М. Березіна, О. З. Гніровська, Т. А. Линник. – Тернопіль: Мандрівець, 2014. – 56 с.
- Матеріально – технічне забезпечення освітнього процесу
В дошкільному підрозділі Степанівського ліцею створено належне просторово – розвивальне середовище для дітей віком від 3 до 6 (7) років, відповідно до вимог «Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів» (14 квітня 2016 року №563/28693).
Групові приміщення включають: роздягальну, ігрову кімнату, спальню, туалетну та умивані кімнати тощо. В кожній групі створено розвивальне середовище, яке відповідає віковим особливостям дітей, з урахуванням принципів доступності, мобільності, змістовності, варіативності, естетичності, зв’язку з реальним життям, оснащене освітньо - розвивальними посібниками та іграшками, які розміщені в ігрових осередках і умови для розвиту творчої та пізнавальної активності дошкільників, також в наявності необхідне обладнання та атрибути для рухливих ігор, центри рухової активності.
Група має технічні засоби навчання, що застосовуються в освітньому процесі з метою підвищення його ефективності: телевізор, музичний центр, піаніно тощо.
Оскільки, окремого приміщення для занять з фізкультури в дошкільному підрозділі не передбачено, спортивні свята та розваги відбуваються у музичній залі, де є необхідний спортивний інвентар.
На території дошкільного підрозділу один ігровий майданчик.
2.4. Моніторинг якості освітнього процесу
Матеріали щодо організації і проведення моніторингу досягнень дітей дошкільного віку згідно з Базовим компонентом дошкільної освіти, показники досягнень дітей, діагностичний інструментарій (розроблений педагогами закладу), методику обстеження, характеристику рівнів засвоєння програмових вимог взято з посібника.
Моніторинг досягнень дітей дошкільного віку згідно з Базовим компонентом дошкільної освіти: методичний посібник / упоряд.: Н. М. Шаповал, В. О. Левченко, Г. М. Остапюк та ін.; за загальною редакцією Т.В. Киричук, О.М. Кулик, Н.М. Шаповал. – 3-тє вид., зі змін. – Тернопіль: Мандрівець, 2021. – 184 с.
Метою моніторингу є вивчення стану реалізації завдань Базового компонента дошкільної освіти, стану організації освітнього процесу в дошкільному підрозділі Степанівського ліцею.
Завдання моніторингового дослідження:
- Виявити якість практичної реалізації завдань Базового компоненту дошкільної освіти та отримати об’єктивну інформацію про якість дошкільної освіти, а також прогнозувати її розвиток.
- Дослідити рівень засвоєння програмового матеріалу дошкільниками відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти та освітньої програми.
- Провести порівняльний аналіз відповідності фактичних результатів освітньої діяльності підрозділу, прикінцевій меті – вимогам Державних стандартів дошкільної освіти та освітньої програми.
- Визначити чинники, які спряють покращенню виконання освітньої програми.
- Надати рекомендації педагогам та батькам дошкільників стосовно визначення шляхів покращення якості дошкільної освіти, спираючись на результати моніторингу.
№ з/п | Заходи | Мета | Термін виконання |
1. | Психолого-педагогічна діагностика (обстеження) особливостей розвитку дітей | Визначення рівня розвитку дітей, їх обізнаності у сферах життєдіяльності | Вересень Травень |
2. | Моніторинг якості освітнього процесу | Вивчення рівня розвитку дітей у різних сферах життєдіяльності за освітніми лініями
| Вересень Січень Травень |
3. | Аналіз та корекція результатів | Виявлення результатів моніторингу, корекція освітньо- виховного процесу
| Вересень Січень |
4. | Моніторинг фізичного розвитку дітей | Виявлення ефективності розвитку фізичних якостей дітей | Травень |
5. | Педагогічний аналіз діяльності дошкільного підрозділу за навчальний рік | Виявлення недоліків та прогнозування вирішення проблем | Травень Серпень |
- Організація гурткової роботи.
Гурток в дошкільному закладі є самостійною додатковою організаційною формою освітнього процесу, робота якого спрямована на виконання завдань варіативної частини базового компонента дошкільної освіти. Вся гурткова робота в закладі безкоштовна, базується відповідно до положення про організацію гурткової роботи в дошкільному навчальному закладі наказом по закладу, програми роботи гуртка, розкладу та плану роботи дошкільного підрозділу.
Назва гуртка «Талановиті пальчики».
Мета гуртка: ознайомити дітей з технікою малювання кольоровою фарбою та відкритою долонею, друкування опалим листям, зібраним папером, коробкою від сірників, монотипія та штампування.
Напрямок – особистість дитини.
Форма організації – заняття, розваги, свята.
Вихователі: Анна ПАНАСЕНКО, Людмила ПАНТЮХОВА.
Програма, за якою працює гурток: Програма з основ здоров’я та безпеки життєдіяльності дітей дошкільного віку «Про себе треба знати, про себе треба дбати»/ Л. В. Лохвицька. – Тернопіль: Мандрівець, 2014. - 120с.